Україна - Угорщина - Хорватія

Продолжительность: 12 дней

Пробег: 4000 км.

ПУТЕШЕСТВИЕ СОСТОЯЛОСЬ НА АВТОМОБИЛЕ:Марка: Chevrolet 

Більшість туристів, що приїжджають до Хорватії, прагнуть потрапити насамперед на приморські курорти Адріатики. Тут на пляжах галасують туристи, у гаванях швартуються екскурсійні яхти, ваблять острови. Це перше, звичне, обличчя Хорватії, що дивиться на середземноморське узбережжя. Утім варто залишити приморські пляжі й поїхати углиб країни, як відкривається нове обличчя Хорватії – континентальної,..

...оповитої містикою середньовічних замків, красою безкраїх долин і канйонів, національних парків.

Крихітка Скрадін-Скардона

Містечко Скрадін за 16 км на континент від Шибеника примостилося на правому березі річки з напрочуд «мелодійною», як для українського вуха, назвою «Крка».

Однак цій крихітці є чим пишатися. По-перше, розміри міста компенсує вік – Скрадін згадується ще 33 р. до н. е. як римська Скардона. По-друге, історія – у минулому містечко колишня столиця римської провінції Лібурнія і один з важливих портів цієї частини Адріатики. Особливо розквітло воно за правління тутешнього аристократа Шубіча. Відтоді збереглися рештки замку, ХІІІ ст. над містом.

По-третє, і сьогодні Скрадін не є лузером: краєвиди на місто з дороги запаморочливо-мальовничі, відтак були номіновані на «Золоту квітку Європи» - нагорода, яку присуджують найгарнішим селам і містечкам, першість серед яких не раз виборювали хорватські.

По-четверте, недаремно краса починається саме в Скрадіні –

...звідси вирушають екскурсійні катери до одного з найвідоміших національних парків Хорватії «КРКА» (за популярністю серед туристів він упевнено посідає друге місце після Плітвицьких озер).

Трохи сонця в холодній воді «КРКА»

Змінивши авто на кораблик, пливемо Кркою. Важко повірити, але зовсім поруч мирно співіснують геть різні біотипи – гламурне солоне море і мрійлива прісноводна ріка.

Якихось півгодини, а ти вже в іншій Хорватії. Спільне єдине – колір води: такий самий нереально бірюзово-малахітовий.

Поруч жваво обговорюють тутешню природу просто «реальні кабани» з однойменного фільму. П’ятеро дідків-ліверпульців у шортах і сандалях, либонь високо цінуючи суворе суто чоловіче товариство, вирушили в подорож. Енергії цих друзяк-дідуганів можна тільки позаздрити.

...Час від часу туристів «випльовують» зі свого нутра кораблики на міні-причалі Крки, і вони, мов горох, розсипаються парком.

Ми – в один бік, «реальні кабани» – в інший.

Національним парком місцевість завбільшки 109 кв. км оголошена у 1985 р. «КРКА» пропонує туристам на вибір францисканський монастир ХV ст. на острові Вісовац (острівець такий крихітний, що тільки монастир там і розмістився), залишки римського військового табору Бурнум, монастир Крка. А ще 72-кілометрову Крку сповнюють шумом сім водоспадів: Білушич бук, Брлян, Манойловац, Рошняк, Мілячка, Рошкі слап (досить популярний), але беззаперечно найефектніший і один з найбільших в Європі – 46-метровий Скрадінський бук. Він і є найхітовішою «фішкою» парку.

Зізнаюся, вирушаючи сюди, були впевнені, що побачене особливо не здивує. Хто не бачив водоспадів? Утім Скрадінський бук переповнив неймовірними враженнями.

Що відчуваєш, коли з гущавини дерев раптом виривається круговерть шумно-пінної води? Передусім невимовний захват від краси природи!

Тутешня унікальність – 17 туфових бар’єрів, які й утворюють водоспад. Туф виділяється з води, осідає на дні й має дуже «ніжну» будову.

Справжня жива істота, оскільки народжується, росте, старіє і відмирає, якщо немає води.

Така унікальність сформувала і надзвичайно багату флору і фауну: то табуни форелі пропливуть,..

...то черепаха з води вигулькне, то жаби закумкають, а всіх інших, що не хочуть показуватися на очі людські – годі й полічити! Дізнавайтеся про нас на інформаційних дошках, що довкола. А рослин тут понад 860 видів.

Вінець роботи природи – захоплені мільйони поглядів людей. Ось альтанка з чудовою панорамою, читаємо: «...зведена 1875 р. на честь імператора Франца Йосипа І-го, який відвідав Скрадінський бук». Поки народ на довколишніх пагорбах...

...несамовито стріляв у повітря і завзято горлав «Ур-а-а-а!!!» – великий імператор захоплювався довколишньою красою.

Кількагодинна прогулянка приємна ще й завдяки оригінальній екологічній ідеї – дерев’яним місткам, що періодично змінюють твердий ґрунт під ногами (йдучи ними й користуючись вказівниками, заблукати на величезній території неможливо).

Таким чином завдається мінімальна шкода справжньому водному царству.

Утім людина як істота «розумна» будь-яку красу майже завжди прагне використовувати «з розумом». Яке там мистецтво заради мистецтва? Енергію водоспадів ще багато років тому успішно використовували для тогочасних водяних млинів.

Гігантський дерев’яний молот-відбійник під дією води несамовито гамселить благенький килимок – оригінальної конструкції «пральна машина», а ось озерце в кімнатці з проточною водою – це колишня лазня. У kovacnici – хорватській кузні – виковують на радість туристам усілякі дрібнички,..

...там куховарять, там тчуть. Такі собі експонати етнографічного музею, що демонструють тогочасний спосіб життя. А вершина людського творіння – залишки ГЕС «Крка» 1895 р.

Електростанцію ввели в експлуатацію всього пару днів потому, як запустили ГЕС на уславленій Ніагарі, яку, за дивним збігом, спроектував теж хорват – Нікола Тесла.

...Гуляючи парком, часом так і кортить шубовснути в синьо-зелену воду. Будь ласка, тільки в безпечному місці.

Хочете позасмагати? Поруч на галявинці – сонячні ванни. Тільки трава довкола не зелена, знаєте, вона тут такого «тілесного» кольору – від кількості охочих до релаксу з панорамою на Скрадінський бук.

А там, де вода – апетит з’являється мимоволі. Цим успішно користуються продавці найрізноманітнішого харчу: від етноресторанчиків, приватних торговців винами та інжиром, перекладеним лавровим листом, до універсальних бургерів. Однак перекус тут «влетить у копієчку», як і сувеніри, до речі. Та, незважаючи на це, Національний парк «КРКА» –

...справжня оаза для задоволення.

– Хорватія має 8 національних і 9 природних парків. Це особлива гордість країни.

– Ціна: квиток в «КРКА» для дорослого - 95 Кун, для дитини - 70 кун. Можна придбати в інформаційному центрі (тел. +385 22 771 688, тел. +385 22 771 689) в Скрадіні (рекламні буклети – безкоштовно) або безпосередньо у парку. «КРКА» відкритий увесь рік, на території можна бути весь день, вихід і вхід без обмежень.

– Дорога: до «КРКА» є водний, піший та автошляхи. Крім кораблика, до Скрадінського бука є можливість добратися від скрадінського мосту велосипедною доріжкою (3 км) або на авто з боку містечка Лозовац (стоянка безкоштовна).

Ворота в поле – Дрніш

За 30 км від узбережжя – мало не середина Хорватії (в Далмації країна «досить вузька», до Герцеговини – рукою подати). Довкола тиша і спокій напівпорожніх ландшафтів, які рідко відвідують подорожувальники.

Тут збирають врожаї, роблять вина і от-от якась бабця на городі запалить бадилля з картоплі. А тутешні мешканці ходять на пікніки до неймовірних скелястих каньйонів гір Брдо і Проміна – 1500 м, (які, до речі, не рекламують, а даремно!). Краса і простір забивають памороки!

Ще в XV ст. цей дивовижний мікс долин і каньйонів оцінили хорватські аристократи і заклали тут місто. Відтоді збереглися рештки замку, які дуже мальовниче «нависають» над річкою Чіколою і помаранчевими дахами,..

...якраз на торговому шляху з узбережжя в гори, на межі Петрового поля.

Тому й «Дрніш» – «ворота в поле» – саме так назвали місто вже турки. За часів їхнього панування в Далмації у XVI ст. Дрніш був потужним форпостом. Потім у XVIІ ст. його захопили і зруйнували дощенту венеціанці. Уцілів тільки мінарет (чи не єдиний у всій Далмації!), а мечеть перетворили на християнську церкву.

І в ХХ-му Дрніш залишився ласим шматком: після розпаду Югославії під час війни між Сербією і Хорватією у 90-ті не раз переходив з рук у руки. Ще й у ХХІ-му погляд мимоволі зачіпається за поцяцьковані вибоїнами або закинуті будинки.

А ще в Дрніші обов’язково розкажуть про Івана Мештровича – уродженця цих місць, найвідомішого хорватського скульптора, який деякий час працював у Дрніші (тут є музей з його творами), про те, що похований він у селі Отавіце (за 7 км від Дрніша, де й народився) у спроектованому (1927–1931 р.) власноруч мавзолеї.

Перший хорватський етноленд

– Юкрейн? О-о-о-о! «Динамо», Шевченко, «Шахтар»! – захоплено вигукнув офіціант.

– «Шахтар»? Даріо Срна! – рідне прізвище змусило хорвата розпливтися в усмішці.

З такого майже класичного діалогу ідентифікації країни почався етноленд «Далмати» (год. роботи: 11:00-19:00, тел. 099 22 00 205) – реконструкція типової хорватської «глибинки» в Паковому Селі коло Дрніша.

І хоч такі дворища-ресторани досить популярні, в Хорватії «Далмати» відкрилися відносно недавно, навесні 2009-го. За 5 євро можна побачити, як колись жили тут люди (у музеї «Дідова куча», тобто «хата»),..

...тамтешні майстерні,..

...загони з різною домашньою живністю. Деяка вільно розгулює на природі, чому дітвора особливо рада.

Ядро сільської ідилії – амфітеатр, призначений для великих груп туристів, які насолоджуватимуться виступами фольклорних ансамблів.

Увесь цей самобутній куточок опоясує традиційна далматинська огорожа –

припасований один до одного камінь, який тримається на чесному слові і вмінні – без жодних (!) інших матеріалів. Якщо собори хорвати будували за таким методом, то парканчики – й поготів!

Етноленд – чудова нагода влаштувати свято для шлунка в народних традиціях. Особлива гордість Далмації – в’ялена свинина – пшут.

О! Це взагалі окрема пісня. М’ясо, приправлене разноманітними травами, висушує бора (північно-східний вітер з Дрніша). Згодом готовий пшут нарізають тоненькими прозорими шматочками. Ним, подейкують, пригощали навіть Буша.

Атож, оригінальності цій країні не бракує. А що ще треба туристу? Море-водоспади, гори-долини, пляжі-острови, оригінальна кухня – і це все, геть різне, у зовсім невеликій Хорватії. А довкола люди живуть, земля крутиться, і хочеться, щоб це тривало вічно.

– Віза: до Хорватії для України вїзд був безвізовий до 1 жовтня 2009 р. (на кордоні перевірка паспорту і кількості коштів).

– Готель: повна проплата, а не бронювання апартаментів (на вимогу посольства Угорщини, через яку проїжджали) через сайт.

– Дорога: при вїзді на автобан - пост: натиснувши кнопку, отримуєш талончик. При виїзді з автобану - необхідно повернути талончик і заплатити суму, на яку проїхав.

– Загальний пробіг: 4000 км.

Дякую всім, хто був з нами у цій віртуальній подорожі:).